Бойовий Гопак

Бойовий Гопак, незважаючи на тисячолітні традиції і вже понад п'ятнадцятирічну історію розвитку в наш час, досі сприймається як новий і чимось екзотичний вид двобою. Своїй появі у теперішньому вигляді цей стиль завдячує львів'янину Володимиру Пилату, котрий за найвищу мету у житті поставив відродження лицарської слави наших предків - відродження не лише у словах, піснях чи томах історичних праць, а в реальній дії - через виховання нового покоління, яке стало б гідним спадкоємцем свого народу. Вивчаючи джерела бойової культури українців, він звернув увагу на багатсво і різноманітність рухів у народних танцях, і зокрема в танці Гопак - рухів, не поширених у інших народів і до того ж, чимось схожих на бойову техніку - удари ногами у стрибку, присядці чи "павучку", різноманітні кроки, відбивання, підсікання і т.ін. Пізніше ці рухи, належним чином трансформовані до вимог сучасного бойового мистецтва, склали основу технічного арсеналу нового відродженого бойового мистецтва. Звідси ж пішла назва стилю. Бойовий Гопак на сьогодні - це струнка система послідовного тілесного, розумового та духовного самовдосконалення - від елементарного самозахисту до вершин бойової майстерності.

(21 Кб)
Засновник стилю,
Верховний Учитель Бойового Гопака,
Голова Центральної Школи
Бойового Гопака

Володимир Степанович ПИЛАТ

Кожен гопаківець, залежно від індивідуальних здібностей та характеру, може пробувати свої сили у оздоровчому, фольклорно-мистецькому чи спортивному напрямках. Кожен з цих напрямків дає належну фізичну підготовку, знання основної бойової техніки та вміння поводитися в екстремальних ситуаціях. Відповідно до зростання майстерності зростають і вимоги до самодисципліни, цілеспрямованості та наполегливості учня. На бойовий рівень переходять лише одиниці із сотні - ті, кому дано у цьому житті стати справжнім майстром, для якого бойове мистецтво - це сама суть його життя.

НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ:

Для багатьох із нас екзотика Бойового Гопака полягає власне у його спрямуванні на наші національні традиції. Козацькі чуби, вишиті сорочки, кольорові шаровари, народні музичні ритми - це все асоціюється швидше із театралізованим фольклором, ніж із бойовим мистецтвом. Твердо звикли ми до різних видів кімоно, чи від біди - камуфляжних комбінезонів як до стереотипу "справжнього мужчини", який іде Шляхом Воїна. Можна довго сперечатися про історичну першість, технічні переваги чи недоліки Гопака у порівнянні із іншими стилями - не в цьому річ. До однієї вершини можна прийти багатьма різними стежками, і кожен у житті обирає свій Шлях. Бойовий Гопак - це своєрідне Будо для тих, хто у своєму розвитку прагне принести користь насамперед своїй країні, спираючись на традиції свого народу.

Поширенням та популяризацією Бойового Гопака в Україні та за її межами займається Центральна Школа Бойового Гопака - незалежна громадська організація, очолювана безпосередньо Засновником і Верховним Учителем Бойового Гопака Володимиром Степановичем Пилатом.

Велика увага у Школі Бойового Гопака приділяється всебічному розвитку особистості. Сильний кулак нічого не вартий без сили розуму - такі люди стають у кращому випадку "вишибалами" в барах. Сила кулака, поєднана із силою розуму, дає більшу перспективу, але вона також неминуче обернеться на зло, якщо вона не підкріплена відповідною силою духа і моральними цінностями. Тому поряд із бойовою технікою гопаківці вивчають мистецтво музики і співу, історію та традиції нашого народу, світоглядні основи лицарства та багато іншого, розвиваючи одночасно три фактори сили - силу тілесну, розумову і духовну. Незалежно від того, який життєвий шлях обере людина в зрілому віці, той гарт боротьби і вміння виборювати собі місце під сонцем, що їх дає Школа Бойового Гопака, дають можливість активно пробивати собі дорогу і ставати лідером як у спорті, так і в мистецтві, в науці, бізнесі, політиці чи будь-якій іншій галузі людської діяльності.


Попередня сторінка
Наступна сторінка

 

Бойовий Гопак (987 байт)
Історія розвитку (1,12 Кб)

 

Используются технологии uCoz